Відповідальність неповнолітніх
Важливість і необхідність особливого захисту неповнолітніх осіб пов'язана з тим, що дитина у зв'язку з її розумовою і фізичною незрілістю потребує допомоги та підтримки дорослих. Крім того, діти постійно перевіряють як свої можливості, так і можливості оточуючого їх світу, і хто, як не підготовлена доросла людина зможе підказати, які права та обов'язки з'являються з дорослішанням, яка настає відповідальність за порушення встановлених в суспільстві правил.
Неповнолітніми в українському законодавстві визнаються особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Однак, в окремих випадках, під визначення поняття «неповнолітні» підпадають особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
На практиці дуже часто неповнолітні не знають, яка відповідальність для них настане, та й настане взагалі, коли вони роблять ті чи інші проступки. Як правило, неповнолітні переконані у своїй безкарності. Така правова безграмотність, на жаль, характерна не тільки для самих дітей, а й для їхніх батьків.
Відповідальність неповнолітніх осіб має ряд особливостей. Їх відповідальність менш тяжка, ряд покарань не можуть бути застосовані. При притягненні до відповідальності обов'язково враховуються вік дитини, рівень її розвитку, психологічні особливості та інші фактори. Відмінні риси має і сам судовий процес за участю неповнолітніх, в рамках якого слід приділяти особливу увагу реалізації закріплених за ними прав. Так неповнолітні особи, як і дорослі, які отримали повну цивільну дієздатність, несуть цивільно-правову, дисциплінарну, кримінальну та адміністративну відповідальність.
Що стосується цивільно-правової відповідальності, то по всіх здійснених операціях неповнолітній до досягнення 14-річного віку не несе ніякої майнової відповідальності, не відповідає за шкоду, заподіяну іншим людям. Дану відповідальність несуть законні представники неповнолітнього. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітнім, здійснюється його законними представниками, а також виховними, освітніми, лікувальними або іншими установами.
Мінімальні вікові межі кримінальної відповідальності можуть суттєво відрізнятися, наприклад, 6 років - в Ірані, 13 років - у Франції, 16 років - у Шотландії, що залежить від історичних і культурних особливостей.
Кримінальний кодекс України 2001 року встановлює диференційовані вікові межі для притягнення особи до кримінальної відповідальності: загальну - 16 років і більш низьку - 14 років за скоєння низки особливо тяжких злочинів, як наприклад, умисне вбивство, бандитизм, диверсія, повний перелік яких встановлює ч.2 ст. 22 КК України. Встановлення в Кримінальному кодексі віку кримінальної відповідальності не означає, що кримінальний закон визнає неповнолітніх, які досягли віку кримінальної відповідальності, в повній мірі соціально зрілими. До досягнення 18 років вони залишаються неповнолітніми, не є дорослими і неповноліття на час вчинення злочину враховується кримінальним законом як обставина, що пом’якшує покарання.
Згідно ст. 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності можна притягнути осіб, яким на момент вчинення протиправного діяння виповнилося шістнадцять років. Тобто, під категорію неповнолітніх правопорушників у нас потрапляють підлітки віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років. І до них застосовуються інші заходи впливу, ніж до інших суб'єктів, наприклад догану або сувору догану, передача під нагляд батькам або педагогічному колективу.
Оскільки чинне законодавство має на меті не покарати неповнолітнього правопорушника, а попередити вчинення ним нового проступку і виховати його.
Помічник судді Антрацитівського міськрайонного суду Ю.В. Дубова
_03_03.png)
